Старість – не радість

0
57

Такою народною поговіркою можна сказати про життя 83-річної Ганни Гнатівни Уляненко із села Мале Устя. Цього літа жінка геть знесилилася. П’ять разів лікувалася у райлікарні, збирається рідина в легенях. До того ж повідкривались на нозі рани, треба кожного дня робити перев’язку.

Вже починаються холоди, бабуся протоплює пічку (сушить яблука) та грубку. Але дров у сараї кіт наплакав. Тому й старість Ганні Гнатівні – не радість. Навіть хотіла себе задушити.

Народилась вона в Якличах у багатодітній сім’ї, була найстаршою, і дотепер Бог віку продовжив, із восьми дітей залишилась вона та її брат, що проживає в Загребеллі.

Із дев’ятнадцяти років, відколи стала заміжньою, проживала у Малому Усті, працювала дояркою. У передовиках ходила. За це її часто преміювали різними подарунками, особливо запам’яталися хустини. Ганна Гнатівна веселої вдачі жінка, до кожного випадку у неї частівка, співати вона любила дуже і тепер при розмові слова пісень вставляє, але вже не співає.

Про чоловіка Дмитра Федоровича, який помер 45 років тому, у жінки не дуже гарні спогади. Любив оковиту, а про сім’ю не дбав. Ганна Гнатівна постійно проживала із свекрухою. Каже, добра була жінка. Тож в усьому допомагав її другий син, брат Дмитра – Михайло.

Виростили батьки сина Володю. Вивчили. Тепер він разом з сім’єю проживає в Чернігові. Нині він пенсіонер, інвалід II групи, афганець. До неньки навідується не часто. Постійно доглядає за бабусею соціальний робітник та сусіди.

Наталія Куриця купує своїй підопічній продукти, пере дрібні речі, дрова заносить до хати, робить перев’язку на нозі, організовує людей для обробітку городу.

Ось, наприклад, цього року вибирали картоплю всі гуртом. Щоправда, бабуся завжди платить за роботу. Якби не ліки, то можливо б і вистачало пенсії. До того кожного дня сусіди приносять їй різноманітні наїдки.

В день, коли ми побували у бабусі, вона сказала, що їй принесли і суп, і кашу, і налисники. Сама вона, признається, лише інколи варить борщ, не здоровиться. Найбільша бабусина біда – холодна зима. Грошей, щоб купити дров, в неї нема. До будинку для одиноких пристарілих, що в Бутівці, вона не хоче.

Після такої, не зовсім веселої розмови з бабусею, ми зателефонували сину. Чоловік сказав, що був у матері ціле літо, але картоплю не копав, бо фізично не може працювати через інвалідність, до того ж вдома він має клаптик землі і його мусить обробляти. Вважає, що мати облінилася, а в його квартирі всі кімнати зайняті, тому матір на зиму взяти не може. «А дрова – не проблема, – каже він. – В неї є два паї. Коли виплатять за них орендну плату, тоді й купить готові рубані дрова». Користуючись нагодою, попросив редакцію потурбуватись, щоб гроші виплатили раніше, оскільки ми запитали за можливість виплати грошей у листопаді, а той пізніше. Ми, звичайно, зателефонували орендарю Валерію Макусі, який не відмовив і запевнив, що обов’язково видасть гроші раніше.

Поцікавилися ми в сина, чому бабуся не може отримати дрова по субсидії, чи є на це якісь причини. «Безкоштовний сир тільки в мишоловці, – відповів Володимир. – Все робиться проти народу. Субсидії – це прірва. Я теж не оформляю її. Я не хочу, щоб мої діти в подальшому за неї розплачувались».

І хоч жінка сама не може відкрити засланку, внести дров, але завідуюча відділенням соціальної допомоги територіального центру Тетяна Сіра запевнила, що підопічну соціальний робітник не залишить без допомоги. «За графіком її роботи лише три рази на тиждень вона має відвідувати Ганну Гнатівну, адже вона не належить до 5 групи, тобто може пересуватися, – сказала завідуюча.

– Але з людських міркувань Наталія готова приходити до бабусі кожного дня, щоб внести дров. Не входить в її обов’язки і перев’язування ноги, більше того, ми забороняємо їй це роботи, оскільки вона не медик. Все буде залежати від стану здоров’я бабусі».

Отож, надіємось, Ганна Гнатівна перезимує в теплі. Хай їй здоровиться, хай її молитви – дар Божий, як і раніше, допомагають людям в біді.

Олена Кузьменко
Вісті Сосниччини №38/9904 за 23 вересня 2017 року

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here